Літопис школи
«Історія моєї Школи»
З історії Северинівської школи
«Школа, освіта! Які короткі слова, але зміст їх дуже глибокий… » Такими словами розпочинається альбом, який багато років зберігається в нашій Летківській школі. Це альбом, в якому записано що , колись давно в 1863році була заснована Северинівська церковноприходська однокласна школа, яка розміщалась поблизу церкви і збудована на кошти селянської общини. Навчання було необов’язковим. Вчились переважно діти заможних селян, а їх було дуже мало. Навчання в такій школі було найелементарнішим: школярів навчали читати, писати, рахувати. Особлива увага приділялась законові Божому, проповідям покори властям і церкві. Не було стабільності ні в програмах, ні в підручниках, ні в навчальному плані. Навчались діти тільки зимою. В школі панували тілесні покарання учнів. Першим священиком і учителем даної школи був Федір Пантелеймонович Базелевич, що відзначався особливою суворістю і жорстокістю по відношенню до дітей та батьків.
В 1925 році вчителями Северинівської початкової школи були призначені Гуков Володимир Гаврилович, Гукова Зінаїда Гаврилівна, Щедріна Дора Яківна. Школа і вчителі утримувались на кошти села. Звичайно, матеріальна база школи не могла бути задовільною. Школа в цей час мала лише один глобус та стареньку карту, діти сиділи за тими ж довгими лавками.
В 1929 році завідував школою Мельник Опанас Іванович. Хоч школа вже була чотирикласною, але класи не мали повного контингенту дітей. Один учитель працював з двома класами. Починаючи з 1930 року в селі Северинівці вже повністю працювала чотирикласна початкова школа. Багато зусиль для її зростання приклало подружжя учителів Гаврилюк Юхим Юхимович з дружиною Лідією Василівною.
В селі добре працювала хата – читальня, де систематично силами сільської молоді ставили п’єси Т.Г. Шевченка. Контингент учнів в школі збільшився. Їх було вже понад 100. В 1934 – 35 н.р. лавки вже були замінені довгими партами, за якими могли сидіти 10 -12 учнів. Підручниками та зошитами діти теж були уже забезпечені набагато краще.
Зловісний напад німецько – фашистських військ на Радянський Союз тимчасово перервав розвиток народної освіти. Влітку 1941 року на територію с. Северинівки прийшли окупанти ( румини ). З перших днів свого «хазяйнування » вони вороже поставились до школи, навчання. Всі навчальні посібники, унаочнення, портрети зразу ж спалили. Школа перестала бути другою домівкою не тільки для дітвори, далеко обходили її і дорослі.
В березні 1944 року с. Северинівка було звільнене від фашистських окупантів. Після перемоги розгорнувся всенародний рух за відбудову і подальший розвиток радянської школи. Педагогічний колектив узявся за укомплектування учнівських класів. Було набрано 206 учнів – 6 класів комплектів. В школі зовсім не було меблів та навчальних приладь. Учні писали на клаптиках паперу. За підручник в класі служила тільки дошка. В класах було холодно. В 1948 – 50 роках прибували нові вчителі. В школі налагоджено роботу учнівської та піонерської організації. Крім навчальної роботи, учні займались суспільно корисною роботою: вирощували кролів, курчат.
В 1950 році Українська РСР повністю відновила довоєнну мережу загальноосвітніх шкіл і в основному здійснила загальне семирічне навчання.
В 1961 році 4 клас закінчили 26 учнів, з них 5 на відмінно.
В 1961 року школу реорганізовано у восьмирічну.
Першим директором її був Повидало Семен Федотович.
В 1961–62 н.р. школа мала лише два старших класи: п’ятий і шостий.
В 1964–65 н.р. школа мала добре обладнаний хіміко – біологічний кабінет та фізичний. Зросла в школі піонерська організація. В її рядах налічувалося 126 піонерів. В 1962 – 63 н.р. було створено комсомольську організацію. Перший випуск учнів восьмирічної школи відбувся 1963 році. Школу закінчили вісімнадцять учнів.
Северинівська восьмирічна школа існувала до 1973 року.
села Летківки працювало 2 вчителі. В цей час було 4 класи, які навчались в одній класній кімнаті. Парти, за якими сиділи учні, були не пристосовані до віку дітей. За однією партою вміщалося 6 учнів. Випускники 4 класу екзамени здавали в Капустянах. Екзамени здавали з таких предметів: російська мова та арифметика.
З 1939 року до початку Великої Вітчизняної війни у червні 1941року, директором школи працював Швець Микита Денисович . Школа в цей час була семерічною, багатокомплектною. Матеріальна база школи значно зросла. Школа займала 5 шкільних приміщень. Навчанням були охоплені всі діти шкільного віку.
В період Великої Вітчизняної війни навчання проводилось не регулярно. Учнів було спочатку багато, але вони переконались, що навчання в той час належної користі їм не давало. Кожен урок був насичений релігією. Тому школярі почали не відвідувати уроки.
На початок 1944 року учнів у школі зменшилося вдвоє.
На початку 1945 - 46 н. р., в зв’язку з недостачею кількості дітей шкільного віку, для 5 -6 класів семирічну школу було закрито і переведено в початкову.
В 1949 році було відкрито 5 клас. Матеріальна база школи почала зростати. Школа мала 5 гектарів орної землі, яку обробляли самі учні з учителями. У школі були організовані гарячі сніданки. Контингент учнів складався з учнів шкільного віку та переростків. Перший випуск семирічної школи відбувся у 1953 році.
В школі було добре організоване трудове навчання і виховання учнів. Учні дуже гарно працювали на шкільних навчально – дослідних ділянках і вирощували кожного року високі врожаї. Це дало можливість створити школі власний фонд коштів для допомоги дітяс-сиротам, з багатодітних сімей, дітям-війни та поліпшувати матеріальну базу школи. Куплено для школи 2 швейних машинки, мікроскоп, акордеон, фотоапарат та телевізор. В школі навчалося 256 учнів.
1968 – 1969 н.р. в школі навчалось 237 учнів. До 1973 року Летківська школа була восьмирічною.
Летківська середня школа сьогодні
За 40 років випущено 726 учнів із 8 і 9 класу, 1015 учнів із 10 та 11 класів. 43 медалісти. З них - 41 золотих, 12 срібних.
Летківська школа друга за кількістю учнів сільська школа в районі.
В школі навчається 220 учнів, є 12 класів, одна паралель – 9 класи.
Працює учителів – 34
ü В т.ч. із званням «вчитель - методист»- 3
ü «старший вчитель» - 4
ü Вчителів вищої категорії - 10
ü Нагороджені знаком «Відмінник освіти України» - 4
ü Знаком «Василь Сухомлинський» - 1
Лейтмотив життєдіяльності педагогічного колективу: « Школа повинна бути для дитини храмом душі, а храм – це не дім, а почуття, які тебе зігрівають, дають тобі силу жити і вміння все перемагати …»
Школа працює за інноваційними технологіями організації навчально – виховного процесу:
· з 1 вересня 1993 року виховна система «Через діяльність – до самовиховання» за програмою « Райдуга »,
· з 1 вересня 1994 року навчальний процес школи - заліково – семестрова система навчання. За цією технологією ми одні працюємо в області. В нас уроки – пари по 40 хв, а в інших школах по 45. У нас є можливість займатися на ДІЗах. Вивчення предметів здійснюється по семестрах ,є додаткові канікули. Технологія заліково – семестрового навчання стала лауреатом конкурсу інноваційних технологій 1994 р., проведеного Інститутом системних досліджень МОН України.
Досягнення
· В листопаді 1999 року досвід роботи педагогів школи занесено до картотеки передового педагогічного досвіду Вінницького обласного ІПОПП з питань виховання учнів національної свідомості, духовного збагачення особистості.
· З вересня 1994 року по грудень 2003р у школі видавалась щомісячна газета для батьків «Шкільні новини»
· Для молодших школярів програма «Шкільний світ» - гра подорож «Шкільна галактика». Діти подорожують до умовних планет.
· Управління організацією життєдіяльності і спілкування учнів школи здійснюється органами учнівського співуправління : учнівським парламентом на чолі з лідером школи.
· З 2000 року Летківська СЗШ визначена ОПОРНОЮ з питань інноваційних технологій організації навчально – виховного процесу. Директор О.І. Усенко та заступник директора з навчальної роботи Н.С. Кульчиковська запрошуються для читання лекцій в обласний інститут підвищення кваліфікації педагогів.
· В грудні 2001 року досвід роботи дирекції школи з провадження семестрово – залікової системи занесено до картотеки передового педагогічного досвіду Вінницького обласного ІПОПП.
· Учні школи є переможцями олімпіад, різних акцій, операцій, конкурсів, змагань.
· Випускник школи Оліянчук Андрій – став дипломантом Всеукраїнської олімпіади з історії, що дало можливість навчатися в Київському національному університеті ім. Шевченка.
· 2006 р. школа – лауреат Всеукраїнського конкурсу « Сто кращих шкіл України » у номінації «Школа педагогічного пошуку».
· 2009 р. – дипломант 12 Міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні - 2009» в номінації – досягнення в інноваційному оновленні національної системи освіти.
· Для учнів в школі : до профільна підготовка, розвиваючі та консультаційні ДІЗи, гуртки та гурткові ДІЗи, факультативи, робота в органах учнівського співуправління.
· Працюємо над учнівськими проектами.
· За принципом В.О. Сухомлинського «У школі і стіни мають говорити» - в школі функціонують різноманітні за тематикою та призначення просвітницько – інформаційні центри.
· У нас є своя геральдика , ми - як маленька держава, шкільна –
ГІМН школи, герб,прапор.
· На базі нашої школи проходять безліч семінарів: районні, обласні, до нас приїжджають за досвідом педагоги, директори майже з усіх районних шкіл Вінницької області.
· Дирекція школи запрошується в Вінницький ІПОПП для читання лекцій з досвіду роботи для керівників шкіл області.
Про роботу школи було написано у виданнях
- 2000 р. «Завуч» № 35 (77)
- 2001 р. «Слово педагога» №3 (057)
- 2002 р. «Відродження» №2
- 2002 р. «Сільська школа України» №28
- 2006 р. збірник «Лауреати конкурсу «100 кращих шкіл України 2006»
- 2007 р. «Сільська школа України» №2, №3
- 2007 р. довідник МОН України «Інноваційні педагогічні технології»
- 2011 р. Збірка « 1000 + 1 ідея сучасної української школи ».
У школі проходить світ дитинства і юності, тут пишуть учні про школу, про шкільну садибу, як от колишня учениця Інна Баламут:
«Я так люблю каштани біля школи,
Я так люблю їх цвіту білизну!
Мені здається, що в житті ніколи
Красу оту, мабуть, я не збагну…»
Інин «Каштановий цвіт» став поетичним символом нашої школи.